Вели́ка субо́та — остання субота перед Великоднем, останній день Великого посту, шостий день Страсної седмиці (Страсного тижня); за народним повір’ям, у цей день під час обходу навколо церкви та стояння біля західних її воріт, коли у церкві нікого немає, ангели виводять Спасителя з гробу, а святі сходять з ікон та Цілуються поміж собою — христосуються; день останнього богослужіння перед днем Воскресіння Христа, останнього приготування господинь до великого свята, пор. у Г. Квітки-Основ’яненка «От тобі й скарб»: «Ударили у великий дзвін до церков на одіяніє… Хазяйки мотнулися лагодити усе на завтра; горшки постановили по печах: у однім борщ з яловичиною, у другім капуста з свининою, і ще юшка з локшиною та з молодою бараниною, печений гусак годований з подлевою та на закуску молошна каша».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 69.